Врегулювання спору за участю судді. Коли варто використати таку можливість?

Запровадження процедури врегулювання спору за участю суддів відбулося в контексті процесуальних змін 2017 року. В Україні така новація зараз перебуває на стадії практичного та безпосереднього розвитку, а от в багатьох країнах Євросоюзу вже давно успішно проводиться.

Вирішення спорів за участю суддів дозволяє сторонам знайти взаєморозуміння, зняти зайву емоційну напругу та налагодити відносини, маючи на меті прийняття найбільш взаємовигідного рішення, а не компромісу. Крім того, у цій процедурі переговори не потребують бюрократичних судових кроків, а суддя виступає посередником між сторонами, щоб допомогти їм у вирішенні суперечок.

Як відбувається процедура врегулювання спору за участю судді

Згідно із цивільно-процесуальним законодавством, перед розглядом справи необхідно отримати згоду сторін та вирішити спір за участю судді.

Враховуючи ст. 180 ЦПК, суд зобов’язаний на попередньому засіданні визначити, чи бажають сторони вирішити спір за допомогою медіації, чи звернутися до суду для вирішення суперечки за участі судді, і чи домовляються сторони про формулювання умов та процедур вирішення спору. Крім того, сторони, які бажають скористатися цією процедурою, можуть подавати клопотання самостійно, не чекаючи ініціативи суду.

Також слід враховувати, що проведення врегулювання спору за участю судді не допускається:

• в адміністративних справах, визначених главою 11 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), за винятком справ, визначених ст. 267 КАСУ, та типових справ;
• У випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Згідно з положеннями КАСУ, процедури врегулювання суперечок, що передбачають участь суддів, повинні проводитися протягом розумного строку, але не більше 30 днів з дня прийняття рішення.

Законодавство визначає форму вирішення суперечок за участю суддів у вигляді зборів. Засідання можуть проводитися спільно, за участю всіх сторін, їх представників, суддів у відкритому порядку; та (або) закрито, якщо судді виступають з ініціативою провести засідання окремо від сторін. Якщо емоції між сторонами занадто високі, або ж обидві сторони зайшли у глухий кут під час спільного засідання, або суддя підозрює, що одна зі сторін має якусь інформацію, – найбільш доцільно, щоб суддя ініціював саме закрите засідання.

На початку першого спільного засідання для вирішення спору суддя повинен пояснити сторонам мету процедури, права та обов’язки сторін, причини та предмет чіткого запиту, причину заперечення та предмет доказів із категорії спору. Крім того, суддя повинен запросити сторони внести пропозиції щодо того, як врегулювати спір обопільно.

Водночас він може особисто запропонувати сторонам та (або) їх представникам можливий спосіб мирного врегулювання суперечок, звернути увагу на прецедентне право у подібних суперечках та вжити інших дій, спрямованих на вирішення суперечок.

Однак судді заборонено надавати юридичну консультацію, поради та оцінювати докази по справі.

Отже, незалежно від виду адміністративного судочинства чи інших видів судового спору, вирішення проблемних питань за участі судді має багато переваг перед загальними судовими процедурами при вирішенні спорів.

Для сторін це не лише економія часу та фінансових ресурсів, але й забезпечення дострокового врегулювання справи, можливість збереження або відновлення ділових відносин.

З іншого боку, це перспектива для суддів пришвидшити процес ведення легких справ.

В той самий час, перспектива успішного мирного врегулювання справи залежатиме від здатності судді спілкуватися та налагоджувати взаємодію зі сторонами. Для цього він повинен мати основу комунікативних навичок, бути співчутливим та вміти вести діалог, щоб допомогти всім учасникам конфлікту знайти спільне рішення, яке зможе задовольнити інтереси кожного.

Звичайно, на даному етапі розвитку процедура врегулювання спору за участю суддів може зіткнутися з певними труднощами, однак це не повинно бути головною перешкодою на шляху запровадження цієї справді прогресивної системи. Наявність такого механізму дозволить учасникам процесу швидко та ефективно захистити свої інтереси.