Податкова чи закон? Чому нарахування пені за порушення строку розрахунків в іноземній валюті під час карантину – незаконне

Компанії, які займаються в Україні зовнішньоекономічною діяльністю, зустрічають дуже багато перешкод на своєму шляху. Від питань з митницею – до проблем з контрагентами, які не завжди встигають вчасно поставити товар, або ж розрахуватись за вже поставлений. З початком пандемії коронавірусу дана ситуація у багатьох загострилася, а з початком повномасштабної війни взагалі завмерла та змусила бізнес переорієнтовуватись на нові стандарти роботи.

Передусім розберемося, яким чином врегульоване питання повернення валютної виручки та своєчасності поставки товару.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Частиною 1 статті 13 цього Закону визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В свою чергу, пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Разом з тим, податкова почала масово проводити перевірки таких суб’єктів господарювання та нараховувати їм пеню, передбачену ч.5 ст.13 Закону «Про валюту і валютні операції» у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Виникає логічне питання – чи законні такі дії податківців?

Я вважаю, що ні. Наведу свою точку зору із аргументацією.

З початком введення в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби у законодавство було внесено відповідні зміни для забезпечення можливості безперешкодного ведення підприємницької діяльності.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев’ятому цього пункту. Протягом цього ж періоду платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (в редакції від 01.01.2021) підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «14.1.162. пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством, особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов’язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України. Відповідно, нарахування пені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі № 520/7484/21. Практики Верховного Суду, на превеликий жаль, не знайшов.

Таким чином, вважаю, що нарахування пені за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, є незаконним.

Гайдак Олександр

Адвокат, старший партнер Femida Legal Association