Оптимізація vs Ухилення від сплати податків

Жодний український нормативний документ не містить поняття «податкова оптимізація», тому даний термін зазвичай використовується в суб’єктивному значенні. До того ж, у різних контекстах воно може набувати як позитивного, так і негативного забарвлення. Для фіскальних органів податкова оптимізація є засобом ухилення від сплати податків, а значить потребує обмеження. Для підприємців – це спосіб збереження прибутку.

Таким чином, «податкова оптимізація» – це цілеспрямовані правові кроки платників податків щодо зменшення податкового навантаження, які включають використання різних інструментів.

Шляхи податкової оптимізації

В рамках податкової оптимізації застосовують:

• податкові пільги для певних категорій платників податків та спеціальних податкових систем;
• умови звільнення від оподаткування, що містяться у податковому законодавстві та податкових нормах;
• інші техніки та методи, що застосовуються в рамках правил розрахунку податкових зобов’язань.

Щоб вижити в сучасних економічних умовах, необхідно використовувати різні інструменти податкової оптимізації. Тому на етапі створення компанії треба ретельно підійти до вибору системи оподаткування, умов спеціальних економічних зон та інтересів певних категорій платників податків.

Відповідно до наказу КМу від 27.05.2020 № 143-2011-р «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» багато країн, що раніше вважалися офшорами, на сьогодні не включені до переліку офшорних зон України, а значить залишаються надійним міжнародним центром для відкриття бізнесу. До таких країн належать Кіпр, Мальта та інші.

В компаніях, що вже існують, слід використовувати механізми для оптимізації доходів і витрат, включаючи правильний облік господарських операцій та належне оформлення документів. Оптимізація податків також використовується при роботі з нерезидентами. Крім того, підприємці задають собі питання щодо зменшення податкового навантаження при проходженні процедури злиття та поглинання.

Однак, необхідно бути обізнаним у юридичних та економічних питаннях, аби відчувати чітку межу між податковою оптимізацією та ухиленням від сплати податків.

Відповідно до чинного законодавства, ухилення означає подання різних форм звітності, в тому числі податкової декларації, зі свідомо спотвореними даними відносно доходів та витрат шляхом приховування об’єктів оподаткування. Простіше кажучи, якщо суб’єкт господарювання відображає у звітності неправдиві дані – вважається, що він намагався уникнути оподаткування.

Але основна складність полягає в тому, що іноді спотворення звітності пояснюється лише думкою податкового інспектора. Бухгалтери ж часто щиро впевнені, що роблять правильно. В свою чергу, податкова ставить під сумніви таку впевненість. Якщо ж платник податків категорично не погоджується з результатами податкової перевірки, він має право оскаржити таке  рішення в суді. Як бачимо, рішення щодо ухилення  від сплати податків також є досить суб’єктивним.

Необхідно усвідомити, що оптимізація оподаткування та ухилення від сплати податків, перш за все, спрямовані на зменшення податкового навантаження, в цьому і полягає основний ризик.

Щоб уникнути податкових санкцій, оптимізація оподаткування має бути економічно обґрунтованою. Зокрема, відображення видатків у податковому обліку має бути доказовим, а будь-які витрати, що зменшують податкове навантаження, повинні бути документально підтверджені.

Отже, підходити до вирішення питання оптимізації оподаткування необхідно дуже зважено, інакше підприємству не вдасться  уникнути податкових санкцій та штрафів.