Неподання звітності у період карантину та воєнного стану: можливі наслідки, практичні поради
Під час карантину, встановленого в Україні задля запобіганню пандемії коронавірусу, бізнес міг не дотримуватись строків подання звітності та сплати податків.
Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
– порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом вказаного періоду платникам податків не нараховується пеня. Нарахована пеня, але не сплачена за цей період, підлягає списанню.
Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкової (фінансової) звітності та сплати податкових зобов’язань у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Оскільки в Україні було введено ще й воєнний стан, вказані положення зазнали змін.
Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:
– реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
– реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;
– реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних платниками акцизного податку акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції»;
– подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого статтею 230 цього Кодексу, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції»;
– подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;
– строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31 грудня 2022 року);
– строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Таким чином, з урахуванням положень п. 69.1 Перехідних положень ПКУ, ключовим питанням для визначення відповідальності за несвоєчасне подання звітності та сплати податків суб’єктами господарювання є наявність у такого суб’єкта господарювання можливості здійснити вказані дії.
Ось тут і є той «камінь спотикання» між податківцями та підприємцями. Яким чином визначати наявність або відсутність можливості – наразі невідомо.
Зрозуміло, що за наявності відповідної довідки ТПП про форс-мажорні обставини можна стверджувати про відсутність у суб’єкта господарювання можливості виконувати свій обов’язок щодо подання звітності та своєчасності сплати податків. Так само очевидним є неможливість здійснення таких дій, якщо підприємство провадило діяльність (до 24.02.2022) на територіях, де зараз ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.
Однак є ситуації, коли все не так очевидно.
Наприклад, підприємство провадило діяльність в Київській області. У період з лютого по березень 2022 року складські, офісні або виробничі потужності підприємства були знищені в результати бойових дій. При цьому в подальшому бойові дії на вказаній території не ведуться, але підприємству для відновлення документації, розгортання нових виробничих потужностей та для банального підтвердження вказаних втрат документально треба витратити близько декількох місяців. При цьому підприємство, очевидно, не встигне прозвітувати та сплатити податки до 01.08.2022, як зазначено у п.69.1 Перехідних положень ПКУ. А контролюючий орган, посилаючись на вищевказані положення, проведе перевірку та винесе відповідне податкове повідомлення-рішення.
На мою думку, в описаному вище випадку підприємство не має можливості виконувати свій обов’язок щодо подання звітності та своєчасності сплати податків, оскільки відсутність первинної документації та виробництва свідчать про неможливість провадження діяльності та формування податкової звітності з коректними даними. Разом з тим, найімовірніше, доводити це все підприємству доведеться вже в суді – під час оскарження податкового повідомлення-рішення.
Що в такій ситуації можна порадити юристам підприємства? Варто зібрати всі можливі документи на підтвердження вказаних обставин (зокрема, довідку про причини знищення майна, акти розслідування, повідомлення з правоохоронних органів) та повідомити контролюючий орган про вказані обставини листом, де описати всі ці обставини. Також, за можливості, звернутися до ТПП для отримання довідки про настання форс-мажорних обставин.
Гайдак Олександр
Адвокат, старший партнер Femida Legal Association