Фіктивні підприємства. Чи існують вони?

Компанії або індивідуальні підприємці, звісно, не можуть контролювати всіх своїх контрагентів. Податкові органи часто використовують поняття «фіктивності», щоб відокремити несправжніх суб’єктів господарювання з ланцюга поставок, в якому недобросовісний контрагент може бути лише один, а страждають при цьому усі. Це призводить до звинувачень та додаткових штрафів. Чи існують фіктивні підприємства насправді та які наслідки передбачені за таку співпрацю?

Презумпція добросовісності

В податковому законодавстві існує таке поняття як презумпція добросовісності. «Людською мовою» це означає, що платник податків не несе відповідальності за незаконні дії інших осіб, якщо неможливо довести його безпосередню участь та наміри в здійснені незаконних операцій.

Однак на практиці даний принцип не працює…

Отже, якщо під час перевірки податковий орган виявить зв’язок із фіктивним контрагентом, він стягуватиме з компанії додаткові податкові зобов’язання та штрафи. Більше того, відповідальним особам, найчастіше директору та головному бухгалтеру, загрожує кримінальна відповідальність згідно зі ст. 212 ККУ – за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Водночас, податківці не проводять оцінку характеру чи обставинам господарських операцій. Найчастіше суб’єктів господарювання турбує питання блокування податкових накладних. Також при виявлені ознак фіктивності компаніям може бути відмовлено у податковому кредиті.

При будь-якій податковій перевірці зміст вимог контролюючих органів однаковий: у своїй діяльності компанії не повинні містити жодних фіктивних ознак, а всі товарні операції мають бути правдивими.

Ознаки фіктивності

Терміну «фіктивне підприємство» у чинному законодавстві не існує, тому юристи та регулятори часто використовують суміжні поняття, де акцент робиться не на характеристиках такого підприємства, а на меті його створення.

Таким чином, згідно зі ст. 55 ГКУ ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є:

1. Реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи.
2. Нездійснення реєстрації у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачений законодавством.
3. Реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
4. Реєстрація (перереєстрація) та фінансово-господарська діяльність без відома й згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Таким чином, статус фіктивних підприємств не відповідає законній підприємницькій діяльності. Навіть якщо операції, які проводять подібні підприємства, офіційно підтверджено бухгалтерськими документами, господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані.

Простіше кажучи, якщо фіктивне підприємство виписує первинні документи, вони вважаються недійсними. В цьому і є основний ризик співпраці з таким підприємством.