Всі рівні, але є рівніші: як прискорити розгляд клопотання про скасування арешту майна?

Всі люди рівні, але є рівніші. Ця фраза дуже чітко описує ситуацію у сучасному кримінальному процесі в Україні щодо строків (принаймні в Києві, бо в інших регіонах строки частіше витримуються).

 Для прикладу візьмемо славнозвісну статтю 174 КПК, яка говорить про скасування арешту з майна. Відповідно до положень ч.2 цієї статті, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше 3-х днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

В моїй практиці є випадки, коли такі клопотання розглядалися слідчими суддями через місяць, два і навіть рік після надходження. При цьому клопотання про накладення арешту на майно ті самі слідчі судді розглядають протягом дня.

Зрозуміло, що є велике навантаження, але ж воно має розподілятися рівномірно між суддями, а учасники процесу мають рівні права, як говорить стаття 10 КПК.

Як з цим боротися – достеменно не знає ніхто.

Зазвичай у сторони захисту є лише невеличкий арсенал засобів для такої боротьби. Деякі зі способів, які використовують адвокати для прискорення розгляду клопотань:

– подавати такі клопотання постійно, щоб «дістати» суд і його таки розглянули;

– писати скарги на суддів (донедавна абсолютно недієвий спосіб, бо не працювали органи оскарження);

– надавати питанню розголосу у ЗМІ;

– документувати збитки і стягувати їх з винних осіб (спосіб довготривалий, затратний, тому клієнт має бути до нього готовий).

Ну і, звісно, класика – заява про розгляд без участі (незрозумілий результат, незрозумілі строки, немає змоги виступити у засіданні).

Можливо, хтось має інші «лайфхаки» – з радістю вислухаю.

Гайдак Олександр

Адвокат, старший партнер Femida Legal Association