Під контролем: що треба знати про КІК

16 січня 2020 року  Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 1 січня 2022 року. Зокрема, Розділ І ПКУ доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії».

Контрольованою іноземною компанією (КІК) за законодавством України визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України* або юридичної особи – резидента України (пункт 39².1.1 статті 39² ПКУ).

* Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14  Податкового кодексу України, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.   У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.  Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Під контролем фізичної особи – резидента або юридичної особи – резидента України вважаються компанії, що відповідають наступним критеріям:

1. 1. Володіння певною часткою в іноземній компанії:  

а) загальне правило – наявність частки в іноземній юридичній особі (статутному чи акціонерному капіталі) у розмірі більше ніж 50%;

б) можливі ситуації, коли спільне володіння розподілено між декількома фізичнимиособами та/або юридичними особами – резидентами України, і у сукупності становить 50% і більше – тоді достатньо, щоб кожна з таких осіб володіла часткою більше 10%.

Важливо враховувати, що під КІК підпадають також компанії опосередкованого володіння. В ПКУ передбачено варіанти різних корпоративних структур з частками володіння КІК через один або кілька ланцюгів.

2. Фактичний контроль над іноземною юридичною особою – індивідуальний або разом з іншими особами.

Перелік обставин, які можуть свідчити про наявність фактичного контролю (не є вичерпним):

• надання особою вказівок органам управління юридичної особи;
• якщо особа зазначена як бенефіціар при відкритті банківського рахунку;
• довіреність (терміном більше 1 року) на ім’я особи для вчинення правочинів.

Отже, фактичний контроль визначається як суттєвий і вирішальний вплив на діяльність КІК.

Окрім того, підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² ПКУ зазначено, що фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

– кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

–        заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

–        кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

–        ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

01 січня 2022 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 22 вересня 2021 року № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи», котрим:

–     затверджено форму Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

–     затверджено Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки(припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента, протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Повідомлення подається до контролюючого органу фізичними (юридичними) особами – резидентами України, починаючи з 01.01.2022.

Крім того, підпунктом 392.6.3 пункту 392.6 статті 392 ПКУ передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган державної влади, банк або інша фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це до податкового органу.

П. 120.7 ст.120 ПКУ передбачає відповідальність за невиконання обов’язку повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39 ².5.5 пункту 39 ².5 статті 39 ² ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Станом на 2023 рік відповідальність за таке порушення становить 805 202 грн.